Мікроінсульт у кішок: причини, симптоми та лікування
Зміст
Поняття патології походить від діагнозу «інсульт», який виражається порушенням кровообігу головного мозку.
Зміни, що відбуваються в мозку при мікроінсульт, виражаються в незначних крововиливах, що виникають внаслідок порушення роботи судин.
Чинники, що провокують мікроінсульт
- ожиріння;
- похилий вік;
- спадковість;
- серцева аритмія;
- артеріальна гіпертензія;
- стрес;
- діабет.
Наявність однієї або кількох з перерахованих патологій призводить до виникнення інсультів та мікроінсультів.
Прийнято вважати мікроінсульт провісником безпосередньо інсульту, якщо не вжити вчасно відповідних заходів.
Клінічні ознаки
Симптоми при даній хворобі схожі на інсульт, але є різниця в тому, що усунути їх можна легше і практично повністю відновити більшість втрачених функцій.
- Першою ознакою нападу, що наближається, виступає різкий головний біль і перепади артеріального тиску, що можна побачити в неадекватній поведінці вихованця, який може різко зупинитися, прислухатися до чогось, потім знову продовжує шлях.
- Далі тварина стає сонливою, втрачає орієнтацію у просторі.
- Виявляється одностороння втрата чутливості, що у кішки виявляється у неконтрольованих рухах ураженої сторони тіла.
- Запаморочення, яке виражається в хиткій ході, втраті стійкості тіла.
- До того ж, кішка завжди спить, рідко вживає їжу, п`є воду.
- Для тварини в похилому віці подібна поведінка цілком нормальна, але, якщо патологічна сонливість спостерігається у молодшої вихованці, необхідно терміново звертатися до клініки.
- Тривожною ознакою вважається сильне збудження та агресивна поведінка при появі яскравого світла та надто гучних звуків.
- Така поведінка свідчить про сильний головний біль та напади панічної атаки.
- Нерідко присутня сильна блювота, кішка починає хрипіти і бурчати.
- Порушується процес сечовиділення та дефекації, які можуть відбуватися мимовільно.
Діагностика
Діагностика будується на діференціації інших патологій, таких як новоутворення в головному мозку, тромбоемболія. Здійснюється ультразвукове дослідження, рентгенографія, електрокардіографія.
Лікування та терапія
Лікування подібної патології не завжди призводить до відновлення всіх функцій.
Спершу кота доведеться годувати з ложечки або вводити поживні речовини через крапельницю, оскільки ковтальний рефлекс, швидше за все, буде атрофовано. Всі основні рефлекси теж будуть частково втрачені, такі, як сечовиділення, і процес відходження калу, тому доведеться допомагати тваринам при цих проблемах.
Рекомендовано медикаментозне лікування у вигляді цереброзиліну, піроцетаму, діакарбу та преднізолону.